Львівський театр Воскресіння був заснований у Львові в 1990 році на хвилі суспільних перетворень після того, як Україна стала незалежною. Молоді актори з різних міст України, незадоволені існуючим тоді на Україні державним, злегка академічним театром, під керівництвом досвідченого художнього керівника Ярослава Федоришина, випускника режисерського факультету театрального інституту у Харкові і Московського ГІТІСУ, вирішили створити нову сцену – Театр Воскресіння. Театр скоро підкорив серця Львівської публіки, запропонувавши їй світову драматургію, яку до того не грали на драматичних сценах України. Крок за кроком формувалась власна сценічна формула, яка об’єднувала традиційне психологічне акторство з новаторською художньою формою. В 2010 році на знак визнання художніх досягнень Українське міністерство культури нагородили театр престижним статусом академічного.
Так писала рік тому у своїх спогадах незабутня Галя Канарська: Мелодією спогадів творю свій колаж любові до тих сміливців, котрі 30 років тому без вагань вирушили у шлях творіння Театру. Львівський академічний духовний театр “Воскресіння” – світло любові. Спогади сьогодні складались з клаптиків розмов з Аллою Федоришиною, Валерою Толмачовим, Володею Мовчаном, з тими, хто в небесах. Марковичу, памятаєте, Ви ж як і Славко, як Олесь Олексишин і Володька Колчинський, як нестримна фантазерка Люся Петруленкова, жили за кредом Піранделло “Жити – це означає творити себе”? З цього кредо народжувалися дивовижні “Гірські велетні”, без Вас не пройшли б “Дорогою в Дамаск”, не розквітли б “Три сестри”, скільки не відбулося би без Вас. Тепер інші продовжують Ваше піранделлівське кредо: живуть, творять себе. З ними Алла, Славкова любов і посестра духовна. Хай їм гарно твориться під Вашою небесною опікою! Завжди любитиму!
А ми завжди раді бачити Вас в нашому театрі.