Нагорода жюрі VI фестивалю Театрів Східної Європи «Сусіди» в Любліні
Режисер Олександр Левіт, Сценографія Валерій Толмачов, Kостюми Алла Федоришина Засл. артистка України, Хореографія Сергій Грицай лауреат Державної премії Росії, засл. діяч мистецтв Росії, Балетмейстер Нінель Збєря, Помічник режисера Петро Микитюк
Ролі та виконавці: Хаїм, хазяїн корчми Петро Микитюк,
(Засл. артист України), Лея, дружина Хаїма ТетянаТкаченко, Малка, їх дочка Наталія Лукашонок, Лікар Володимир Губанов (Засл. артист України) / Назар Лис, Шадхен, професійний маклер з одруження Тарас Юричко Зять багатія Володимир Чухонкін, Посильний Шоробура Юрій, Мадам Бенімович, власницяпанчішної фабрики Наталія Марчак Перша крамарка Марія Ковалик Друга крамарка Галина Стричак Реб Гершл, постійний клієнт Володимир Геляс/Шоробура Юрій.
Гумористична вистава «Весела корчма» за творчістю єврей-ського письменника Шолом-Алейхема. Це «король сміху», творчість якого втіл-ює разом із нами ре-жисер Олександр Левіт. У виставі заді-яно 100-відсотковий склад театру, актори танцюватимуть, у задумі – і справжні музики корчмарі на сцені, розповідає Олександр Левіт, драматургія якого вже десять років знаходить «прихи-сток» у Німеччин – Єврейської культури я ніколи не знав, до синагоги не ходив аж доки випадково не почав розмовляти про це зі своєю бабусею. Із окремих оповідань Шолом-Алейхема скомпілював цілісний сюжет.
Враження тижня
«Весела корчма»: сміх і галас по-єврейськи На сцені – декорації типової єврейської корчми кінця XIX – поч. XX століття. У залі – повний аншлаг. Це до Львова після Різдвяних свят приїхав з Німеччини знаний режисер Олександр Левіт, який за мотивами оповідань відомого письменника Шолома-Алейхема створив музичну комедію під назвою «Весела корчма». Об’їздив з нею майже всю Європу. Аби передати весь колорит вистави у Львові, у ній було задіяно 100-відсотковий склад театру «Воскресіння». Під звуки веселої єврейської музики на сцені з’являються головні герої п’єси — хазяїн корчми та його дружина, крамарки, лікар… Національні риси євреїв у виставі яскраво виражені у піснях і танцях. Та найдужче з перших хвилин постановки у вічі впадає вроджений азарт євреїв до ярмаркування на кожному кроці. Справжня єврейська крамарка здатна «втюхати» будь-кому навіть найбільш непотрібну річ. Головне — знайти потенційну жертву, себто довірливого покупця, який просто не може не піддатись на вмовляння-виклянчування хитрих продавчинь.Вся сценічна феєрія проходить під акомпанемент веселих єврейських співанок та жартів. «Любов — як малярія. Різниця лишень у тому, що малярія починається з холоду і завершується жаром, а любов навпаки», – кепкував із закоханих професійний маклер з одруження Шадхен.
Та попри загальні співи, танці і порожні теревені головна сюжетна лінія вистави зводиться до пошуку «доктора». Зять багатія шукає його для того, аби помститись за залицяння до своєї дружини, посильний — аби забрати гроші, крамарки – аби впихнути ще одну дюжину панчох, а хазяїн корчми Хаїм з дружиною Леєю — аби видати за нього донькуНа останньому акорді вистави виявляється, що всі шукають одного «доктора». Його знаходять – і всі лінії вистави сходяться. Під шквал аплодисментів всі актори п’єси витанцьовують веселий фінальний танець.
Вперше «Весела корчма» була поставлена у 1994 році в Берліні. Саме у Німеччині останні роки працює режисер зі світовим іменем Олександр Левіт. Не знаю, як у Берліні, але у Львові «Весела корчма» пройшла із повним аншлагом. Режисер зумів підняти настрій яскравою комедійною виставою як досвідченим театралам, так і молодим глядачам. Попри те, що, за словами Олександра Левіта, єврейської культури він ніколи не знав, до синагоги не ходив, аж доки випадково не почав розмовляти про це зі своєю бабусею. Так з окремих оповідань Шолом-Алейхема скомпілював цілісний сюжет, що вилився у веселу п’єсу.
Інна КОРЧУК 16.03.2011
